Перейти до основного вмісту

Дослідження кристалів засобами мікроскопування

Порядок роботи зі світловим мікроскопом

1. Мікроскоп виймають з футляра і переносять на робоче місце, тримаючи його однією рукою за штатив (ніжку),  другою – за тубусотримач

2. Мікроскоп нахиляти не можна, оскільки при цьому може випасти окуляр з тубуса

3. Мікроскоп розташовують на робочому столі тубусотримачем до себе на відстані 5-7 см від кінця стола

4. Установлюють рівномірне освітлення поля зору мікроскопа. Для цього, дивлячись в окуляр мікроскопа,  дзеркалом спрямовують промінь світла від джерела світла на об’єктив

5. Настройку освітлення проводять об’єктивом *8. При правильному встановленні освітлення поле зору мікроскопа  буде являти собою коло, добре і рівномірно освітлене у всіх точках

6. При перегляданні незабарвлених препаратів використовувати звужену діафрагму (малий отвір) і опущений конденсор, а при спостереженні забарвлених препаратів – відкриту діафрагму (великий отвір) і піднятий конденсор

7. На предметний столик під об’єктив помістити препарат і закріпити його затискачами

8. За допомогою макрометричного гвинта опустити об’єктив малого збільшення (*8) майже впритул до предметного скла. Повільно повернути макрогвинта проти годинникової стрілки до появи чіткого зображення досліджуваного препарату

9. Після цього мікрометричним гвинтом відрегулювати різкість

10. На препарат нанести імерсійну олію і, повернувши револьверну голівку, встановити об’єктив  *90  так, щоб лінза об’єктива занурилась в імерсійну рідину і злегка доторкнулась поверхні скла

11. Після завершення роботи зняти серветкою олію з лінзи об’єктива *90. Перевести мікроскоп на мале збільшення, дзеркало встановити у вертикальне положення

Добірка кристалів 

Рис. 1. Сіль - калію хромат

Рис. 2. Сіль - фероціанід калію

Рис.3. Гетероциклічна сполука - тіаміну гідрохлорид (вітамін В1)


Рис.4 Сіль кристалогідрат - мідний купорос

Рис.5 Сіль - калію перманганат

Рис.6 Сіль - кальцію фосфат


Рис.7 Подвійна сіль - залізо-амонійні галуни 


Рис.8 Гетероциклічна сполука - аскорбінова кислота (вітамін С)


Рис.9 Йод


Рис.10 Сіль - натрію хлорид

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Запрошуємо до участі в конкурсі проектів хімічного напряму

    З метою створення умов для виявлення, підтримки та розвитку творчого потенціалу молоді, розвитку здібностей і логічного мислення студентів, активізації творчої діяльності, популяризації оригінальних хімічних ідей та методів навчання хімії на базі кафедри хімії та хімічної освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького буде проведено «Конкурс студентських проєктів хімічного напряму». Чекаємо на Ваші проекти, оформлені згідно з технічними вимогами до постеру проекту:  Мова – українська, англійська.  Шрифти із засічками для текстових частин і без засічок для заголовків. Текст повинен бути не менше 18 pt. Заголовки повинні бути від 72 до 144 pt (72 pt = 1 дюйм). Загалом, робіть підзаголовки 50% від розміру заголовка, а текст 50% від розміру підзаголовка. Розмір плаката A0 (84.1 см х 118.9 см).  Структура роботи передбачає: назву роботи, вказівку про виконавців (ім’я та прізвище здобувача, ім’я та прізвище наукового кері...

Хімічний вміст руколи посівної

Вміст холіну досліджувався шляхом прямої цериметрії за індикатором – о-фенантролін. Попередньо провівши взаємодією з натрію гідроксидом, яке дозволило осадити 2-метил-1,4-нафтохінон, який в подальшому екстрагували хлороформом. Після видалення хлороформу його відновили у кислому середовищі до 2-метил-1,4-дигідроксинафталіну, який потім шляхом титрування визначили розчином церію(IV) сульфату до появи зеленого забарвлення.  Рис.1. Вітамінний склад трави руколи посівної Для кількісного визначення токоферолу ацетату застосовували цериметрію, пряме титрування після гідролізу, з використанням індикатору – дифеніламін. Застосовували хімічний метод, але враховували властивості токоферолу, а саме: «прозора або жовтувато-коричнева, в’язка масляниста рідина, нерозчинна у воді, легкорозчинна в ацетоні, спирті, етері й хлористому етилені, в нелетких рідких оліях. УФ-спектр: λmax=229 нм (10% спиртовий розчин), nD25=1,5052. Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції, методом ТШХ на пласти...

Дослідження впливу хімічного складу ґрунту при вирощуванні руколи посівної

Науково-дослідна робота студентів закладу вищої освіти є невід’ємною частиною освітнього процесу. Для успішної реалізації зазначеної діяльності на кафедрі хімії та хімічної освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького функціонує гурток «Спектр».  Стратегічним напрямом науково-дослідної роботи якого, визначено екологічний напрям, що узгоджено з стратегією наукової діяльності закладу освіти. В роботі гуртка особлива увагу приділяється питанням методології науково-дослідної роботи в контексті природничих наук. В поточному навчальному році проходить дослідження впливу хімічного складу ґрунту при вирощуванні руколи посівної, зокрема теоретичні та практичні аспекти. На першому етапі визначалась цінність обраного об’єкту дослідження, трави руколи посівної, з точки зору подальшого практичного використання: як продукту харчування, так і наявності лікувальних властивостей.  Зацікавленим студентам, учасникам гурткової роботи, запропоновано пер...